Крізь депортації та окупацію — до вільної рідної землі!
18 травня — день, коли серце кожного з нас б’ється в унісон із болем і водночас із неймовірною силою кримськотатарського народу. Сьогодні — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за їхні права.
Для нашої Терпіннівської громади цей день має особливий, дуже глибокий і щемливий зміст. Наша рідна земля стала домом для багатьох кримськотатарських родин. Родин, які свого часу вже пережили страшну трагедію депортації 1944 року, змогли повернутися на Батьківщину, а згодом будували життя, вплітаючи свою культуру, працьовитість та щирість у долю нашої громади.
Сьогодні, коли наша Терпіннівська громада тимчасово окупована, ми як ніхто інший розуміємо цей біль. Ворог, той самий, що й 82 роки тому, знову прийшов руйнувати, залякувати та відбирати рідні домівки.
Але історія кримських татар вчить нас головному: дух свободи неможливо загнати у товарні вагони чи затиснути в лещата окупації.
Ті, хто залишився в окупації - ви тримаєтеся з неймовірною гідністю. Ми знаємо, що ваші серця не змирилися з ворогом. Ваша тиха, але незламна відданість Україні та рідному краю — це наш спільний сильний щит.
Ті, хто змушений був виїхати, рятуючи близьких від загарбників, розсіяні по різних куточках, але ви зберегли головне: свою ідентичність, свій голос і свою віру. Ви — рупор нашої громади на підконтрольних територіях та за кордоном.
Депортація 1944 року не зламала кримських татар. Окупація 2022 року не зламає Терпіннівську громаду! Нас об'єднує спільний біль, спільний ворог і одна велика, невідворотна мета — повернення додому.
Ми обов'язково зустрінемося під вільним українським небом у нашому квітучому Терпінні. Ми разом піднімемо синьо-жовтий прапор та золотий тамга-стяг на знак того, що справедливість перемогла, а кривдники засуджені.
Пам'ятаємо минуле. Боремося за майбутнє.
Крим — це Україна! Терпіння — це Україна!
